Немає слабшої, за ту, що на колінах,
Нема сильнішої, ніж та, що на руках.
У всі часи, у будь-яких країнах
Була і буде Жінка, як звитяг.
Немає кращої за ту , що біля тебе,
Що обіймає зранку і вночі,
Що завше поруч й любить без потреби,
Без вимагань, без золотих ключів.
Нема добрішої, милішої немає,
Не треба доказів шукати цим словам.
Хто згаслу зірку в небі виглядає,
Той не побачить поряд зорепад.
Хто у ваганнях, в роздумах витає,
Ступає крок вперед і два назад,
Той просто напросто свій шанс щомить втрачає,
І грає з долею, з синицею в руках.
А Жінка – скарб, а Жінка – мить і вічність,
Вона, мов міф, то є, а то нема.
Вона свята і безкінечно грішна,
Та, до смішного, щира і проста…
30.06.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299908
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.12.2011
автор: mari4ka