Не втік …

Я  кашляю  кров'ю  своєю,
У  ній  мій  кулак,
У  грудях  пекельний  біль  з  печією,
Я  заслужив,
Нехай  буде  так,
Із  згубною  звичкою  човгав
Із  року  у  рік,
Думав  мине,  що  ж  там  буде  !?
Але  не  втік  ...
Я  знаю  моя  в  цім  заслуга,
І  це  мій  тягар,
Яку  пронесу  я  до  смерті,
Важкий  і  фатальний  удар,
Це  хрест  мій  тяженний,
Це  мій  останній  похід,
Випльовую  свої  легені,
Потроху,  як  тане  весною  лід  …

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299725
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2011
автор: Віктор Непомнящий