розумію її страждання,але мені не болить
зі сцени співав ти мені в цю мить
Вона дивилась - руки в кулаки стискала
Гіркі,дівочі сльози тяжко ковтала
Мелодія солодко в*ється
Тобі,як ножем по серцю шкрябеться
Нічого не зроблю,хоч мені шкода
Коханою випала бути мені нагода
Для тебе я абстрактна людина
Але якби знала,мабудь би убила
Ти малюєш картини в конвульсіях болю
А я віршам дарую волю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299645
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2011
автор: Нана Заєць