Як часто люди грають ролі!
А може гратись вже доволі?
Як часто люди маски носять,
при цьому щирості від тебе просять...
Як часто хтось впавши,надію піднятись втрачає,
та це життя,у ньому просто не буває!
Хоча...Людина все ускладнює сама.
Насправді істина така проста:
Життя така коротка штука
і зовсім це не є складна наука,
бо кожну мить у ньому твориш ти!
Літати хочеш?Знайди для себе крила і лети!
Здійснити мрію хочеш?Стисни зуби й дій!
І не втрачай при цьому ніколи надій!
Кохаєш?Ніколи про це не мовчи,
а з гордістю і голосно про почуття свої кричи!
На сили свої завжди надійся!
Нічого на світі,ти чуєш,не бійся!
Не бійся падати - ти завжди зможеш встати,
не бійся труднощів - навчися їх долати!
Не бійся втратити,тоді - не втратиш.
Розплющи очі - прекрасний світ тоді побачиш!
Через дурниці сильно так не переймайся
і головне - ніколи не здавайся!
Із будь-якої ситуації завжди є вихід,
тому ніколи не давай ти задній хід!
"Я зможу все!"- ось правильне життєве кредо,
а більшість - це всього-лиш стадо!
Тому на все й завжди ти свою думку май
і що її усі підтримають ти навіть не чекай!
Навчися серцем слухати - наповнюйся красою,
З обличчя змий весь грим і будь собою!
І пам"ятай,що завжди треба лиш вперед іти,
бо кожну мить в житті створюєш ТИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299535
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.12.2011
автор: Ірина Джигун