.
"...Я устану на коліна, і проситиму одно...
...Мушлі сповнені терпіння, підлетіли до небес...
...провиває світлий пес...
...є любов, нема кінця"
(Тарас Лісняк)
"Мушлі сповнені терпіння, підлетіли до небес"...
- Ти не знаєш, що це, милий?
- Ні. Напевно, стрес.
"Світлий пес у морок виє, зазирає у вікно"...
На коліна твої всядусь:
- Дай мені "одно".
- Ну, а може, два одразу?
- Ні, лише одне...
- А давай вина по чарці? Ось є "Каберне"...
- Анекдот новий розкажеш?
- Кави до винця?.. Про любов безмежну чула?..
- Ту, що без кінця?..
12.12.2011 р.
* Джерело: Тарас Лісняк "У пітьмі нема спасіння" (http://maysterni.com/publication.php?id=70796)
** Алюзія:
"Наши руки - не для скуки…
Для любви сердца, у которой нет конца".
(Видимо, это вторая серия песни «…и молодая не узнает, какой у парня был конец!»)
(Михаил Задорнов, Владимир Качан "Хорошее попсой не назовут")
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299482
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 12.12.2011
автор: Le Magnifique