Зимовий ранок.Невагома тиша
Пливе туманом млистим по землі,
Ледь чутний вітер паморозь колише,
Що мерехтить на сонному гіллі.
Зимовий ранок.Озера свічадо,
Неначе скло узірчасте,дзвенить
І курять сосни перемерзлий ладан
В молочно-ніжну вицвілу блакить.
Легка вуаль повисла між гілками,
Тремтливим сріблом пОвагом сповзла
І притулилась сизими вустами
Зима холодна до вогкого скла...
Вмить розповзлись по шибці візерунки,
Мов намистин розірвані разкИ...
І дзвін борульок прозвучав так лунко,
Немов кришталь, прозірчасто-крихкий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299240
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.12.2011
автор: Наталя Данилюк