Отак пишу ночами,
а чоловік кляне:
«Така-сяка, - говорить, - не любиш ти мене!
Прохання ігноруєш,
не ціниш. – дорікає. –
Укупочці зі мною до ліжка не лягаєш!»
Шкода, не розуміє –
любов тут не причина:
щоночі, обійнявши, я музу, як дитину,
у місячному сяйві колишу на колінах,
із сонними очима…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299093
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2011
автор: Діана Сушко