Якщо не так, то – не навмисно.
Помилкам теж приходить строк.
І щоб не гнутись коромислом,
Скажу відверто, це – урок.
І вже з досягнутої далі
Помилок щирих метушня
Не виділялася в загалі,
То ж не ганьбилася душа.
Та в далі цій не сталось дива,
Ошукана душа щемить.
Хоч мати сина не корила,
Та серце й досі ще болить.
І мрії чистого єднання,
Як стадо в полі, розбрелись.
Тепер спішу туди, назад я,
Де з помилками жив колись.
Де поле грає пшеницями,
Де жайвір падає в траву,
Де пісня лине над хатами,
Де все так просто, наяву!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298963
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2011
автор: Г. Король