Ніч ставить місячно
три знаки оклику
за безкінечністю
од твого доторку.
Ніч ставить лагідно
вже коми розпачу.
Твоїм я вигином
упитись досхочу
так хочу спалено.
Вкрай крапкокомово
на тебе звалено
моє невмовлене.
Ніч пахне рисками
тирепобіними,
коли я з ризиком
до тебе вибреду.
Ніч тихо-кам"яно
шуршить по гравію,
уже начхать мені
на орфографію.
Ніч розділяє нас,
дефіс єднає знов
і в цей, і в інший раз
ти знак моїх основ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298949
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2011
автор: Невідомий Автор