Розфарбуй мені небо, у колір веселки
І краплини роси нанижи у намисто.
Нехай буде солодким нектар, а не терпким,
Щоб кохання було у нас справжнє і чисте.
Пригорни мене ніжно,як вітер берізку
І зігрій у обіймах гарячих, гарячих.
Я твоє хочу дихання чути, так близько,
Твої дотики чути, як чує незрячий.
Ти візьми мене тихо, коханий, на руки,
Понеси в дивну казку на трави шовкові.
Щоб у ній не зустріли ми більше розлуки
І щоб снилися сни загадково - казкові.
Я, принцесою буду у казці для тебе,
А ти рицарем смілим моїм і коханням.
Щоб усе відбулось... Небагато нам треба,
Лиш наблизити день цей до себе - бажанням...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298732
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)