Серця наші полум'яні, роботящі руки,
Ми своїх дідів, славнії онуки,
Нашу славу усі знають, і Дніпро і кручі,
Наша мова солов'їна, і землі родючі.
Хоч тепер ми зліші стали, до всього байдужі,
Чуже горе це нам радість, лиш про це говорим.
Коли бачим сиротину, голову відвертаєм,
Та проходим трохи дальше долари міняєм.
Ми тепер хоч не заможні, але ситі ходим,
Ми не знаєм, може завтра усі голі будем.
Будем любить Україну, велику державу,
Не підведiм дідів своїх, і їхнюю славу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298721
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2011
автор: заболотний