Тихо плакала душа,
Біль, згортаючи у сльози.
Розпинали без ножа
Цього світу злі вельможі.
І чалапало дитя
Під покровом зла й образи,
А в дорогу ще й сміття
Підкидали для відрази.
Що ж лишалося душі?
Темінь сивої спокути?
Ні ! Звивалися вірші –
У рядочок з каламуті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298600
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.12.2011
автор: Тетяна Луківська