сьогодні повітря важке як ніколи
я ледве стою - так легені горять
корінням впираюсь, вростаю в підлогу
свинцем наливаюсь ущент аж до п"ят
із рук проростають меліса і м"ята
з очей витікає молочний туман
так тісно у грудях і тісно в кімнаті
із вікон до мене тече океан
ти зайдеш у дім, де ледь пахне росою
я скажу "привіт" тихим шелестом трав
в обіймах твоїх я просякну тугою
не плач. пам"ятай. світ ловив - не впіймав
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298570
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: стася лисиця