http://www.stihi.ru/2010/01/27/2521
я не вижу снаружи в твои запотевшие окна
Сид Валерий
***
я не вижу снаружи в твои запотевшие окна
что мы делаем здесь в этой спаленке сладкой как мед
что творим?.. почему так устало и мокро?..
и дождинка в стекло – отголоском сгоревших комет
изнутри то же самое – два силуэта усталых
каторжане-галерники ночи мочальной рабы...
что осталось за стенами? что вне пределов осталось?
пара тел измочаленных с чувствами на дыбы
я не вижу и незачем - старая-старая сказка
я ведь вовсе не принц а принцесса – об стену горох...
обессилено канула в полночь последняя ласка
и пора убираться хотя бы до четырёх...
***
( переклад українською)
крізь твої запітнілі шибкИ я нічого не бачу
що ми робим отут?..у покої солодкім як мед
цю вологу і тисняву... змученість змоклу неначе
сотворили собі?.. дощ по вікнах відлунням згорілих комет
дивина із середини - стомлені два силуети
віслярі підневільні розмачулені ніччю раби
поза стінами що? на безмежність накладене вето
два розвіхтяних тіла напнули чуття на диби
я не бачу... і далебі - давня заховстана казка
я звиняйте не принц... на шляхетну не схожа вона
потонула опівночі до останку знесилена ласка
забиратися час доки півні не збурили дня
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298516
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: Лана Сянська