Завтра - то немов чорна діра, що поглинає наміри, сподівання, врешті саме життя... Мудрим є той, вчора хто гарно прожив.
Марціал
Що ж, небо є небо, а зорі є зорі,
А місяць є місяць, а я - то є я.
Казав давній грек, начеб Завтра – у долі
То прірва безмежна, бо Завтра – діра.
Казав Марціал, що запізно Сьогодні,
Бо мудрий ще Вчора так гарно прожив.
Та, дивлячись в небо, в цій чорній безодні
Вбачаю я хибність подібних доктрин .
У Завтрашнє вірю, воно недалеке,
І жити не вмію сьогоднішнім днем.
В домівці моїй, як в гнізді у лелеки,
Гніздиться малеча – і серце б’є щем.
Можливо, що Завтра – діра то для мене,
Та й Вчора так гарно прожити не зміг…
Тому завжди вірю, що зло в долі щезне
І схлине потоком нових перемін.
Можливо, не я, але діти, напевне,
Вчорашнім назвуть цей Сьогоднішній день.
Сьогодні так в Завтра прийде! То ж даремне
Розводити нам філософську дуель.
Я в Завтрашнє вірю. І в тому – суть щастя,
Його не задіне рушійна рука.
Воно вже іде і нікому не вдасться
На Вчора змінити Майбутнє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298508
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: Г. Король