ще досі вітаюсь з квітами на підвіконні,
займаю себе безкінечними текстами,
цілюсь в птахів аби побажати їм перельоту
і смикаюсь теплом у твоєму оці.
ще досі згадуюсь тобі будуючою місто на склі,
вимовляючою знаки й пророцтва,
розливаючою колір пекучий на пусті околиці
аби не зміг від слів протверезіти.
скибками нарізаю твою відсутність
і ковтаю її, не пережовуючи,
вже чую як вона засмоктує мої нутрощі,
робить мене пустою, зневаженою...
поперек горла усі ці спроби сказати
без спроб почути,
дихати не дають нудні проповіді часу,
де я досі вітаюсь з твоїми квітами
на підвіконні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298434
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: Biryuza