Сунуться хмари. Чорні. Суворі ,
Наче отара. Небо їм – поле.
Лісом гуркочуть, мов колісниця
Іскрами в очі б’є блискавиця.
Гірко ридають хмари нервові,
Стогнуть, зітхають, ніби від болю,
Мов божевільні, виють вовками
Дикі і вільні хмари над нами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298381
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: без псевдоніму