. . .
Вже так набридли Ваші чари.
Я просто спокою хотів.
Я все віддав. А Ви що дали?
Коли до Вас я соколом летів.
Вже так не можу існувати.
Серце болить, руйнується душа.
Шукаю я мораль, але не можу відшукати.
Ідуть у хаосі слова…
Все так, але не так.
Як зі сторони здається.
У голові стирчить – ржавий цвях.
І серце через раз вже б’ється…
Але я вірю в інші чари.
Що принесуть нам всім добро.
Нам головне, щоб ми надію геть не проганяли.
І все в нас буде. Буде те чого раніше не було.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298350
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2011
автор: Іван Маклей