. l варіант
Грудень місяць, хоча й плюс дванадцять...
За вікном спить садок яблуневий.
На мій погляд втрапляє зненацька
Саду край, де паркан металевий.
Стара яблунька там одиноко
Притулилася - пишна й розлога.
Жовті яблука радують око
Серед сірого віття німого.
У цій яблунці бачу я зриму,
Ніжну згадку про бабине літо...
Так і я, - хоч роки вже на зиму,
Та душа вся любов'ю зігріта.
. ll варіант
Уже грудень, хоча й плюс дванадцять.
Я дивлюся на сад яблуневий.
Погляд мій зупинився зненацька
На межі, де паркан металевий.
Притулилася там самотою
Стара яблуня, пишна й розлога.
Жовті яблука ваблять собою,
Серед сірого віття німого.
Постою біля неї хвилину,
Щоб згадати про бабине літо,
Бо й мої літа, хоч і на зиму,
Та душа вся любов'ю зігріта.
06.12.2011р. 13:50
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298278
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2011
автор: Мазур Наталя