на землі розритій не спізнати раю
без трудів жертовних мізерний ужин
не боюся смерті - побуту страхаюсь
без мети прожити хоч би день один
радості немає від годин безцільних
дума творча сохне опадає лист
очі застилають каламутні більма
мре у надрах серця Богом даний хист
мово моя рідна напувай щоднини
спрагнену до праці суть мого єства
і нехай відлуння віршів моїх лине
крізь читацькі дýші до душí Христа
06.12.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298187
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.12.2011
автор: Рідний