Люди, подаруйте мені свою лють і злобу,
Подаруйте задарма , вони вам все рівно не потрібні,
Я хочу аби ви всі були чистими і світлими як написано в Біблії …
Подаруйте, віддайте …
Я не знаю що в ній написано, але з опису віруючих це чиста книга.
Я хочу аби ви переводили стареньку бабусю через дорогу і не просили взамін нічого,
Я хочу аби наші брудні правителі нарешті подумали і про когось,
Не лишень про власну доньку чи сина…
Я хочу її, віддайте …
Я справлюсь з нею, я впевнений і спокійний …
Я хочу її , тільки віддавши мені її не просіть і не ридайте,
За нею, за мною , навіть коли я вже буду покійний, живий.
Я візьму цей тягар і понесу його через землю і води,
Міста і села,
Ліси і гори,
Через дощ, бруд, заметілі, затори …
Я заслуговую на них,
Мені вони потрібні до безумства,
Я хочу їх …
Подаруйте задарма, вони вам не потрібні …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298142
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2011
автор: Віктор Непомнящий