Через гори і долини,
Через ріки та моря,
Донеси мій лист, коханій,
Із душі часткý тепла.
Ти лети, не охолони,
Бережись дощу і зла,
Щоб не вимокли сторінки,
Найціннішого листа.
Лист цей, частка тої миті,
Коли думки знову там,
Де хотів би опинитись,
Я на заздрість ворогам.
Опинитись, зупинитись,
Озирнутись навкруги,
І з веселим сміхом, дружним,
Нам побігти на луки.
Де так солодко пахучі,
Пахнуть трави, аромат,
Й роботящі, дружні бджоли,
Мед визбирують в квітках...
Ні, не зможу я забути,
Рідний вид своїх країв,
До яких я повернутись,
Зможу з далечінь країв.
Ти лети, не охолони...
1989
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=298061
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2011
автор: Юриан Оболонский