На небосхилі зірка зайнялася
І вітер стих, заплутавшись в кущах,
Завечоріло.
У ставків в очах
Вино рожеве
засвітилось ласо.
Вже на дорозі, що біжить униз,
У видолинок до самої річки,
Немає куряви, й неначе свічки
Стоять тополі, попирають хмиз.
Вже йдуть рибалки на вечірню зорю,
Попереду бiжить Рябко,
І річка грає хвилею легко,
І води котить сонячно-прозорі.
А на левадах розляглись ліси,
Вiд денної відпочивають спеки,
І верби, довгоногi, як лелеки,
Встромили в річку довгії носи…
І ця iдилiя, як дивна сила,
Моє життя тримає на плаву:
Вітчизно рідна, Україно мила,
Твоїм натхненням тільки і живу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297991
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2011
автор: Konst