Вконтакті

-Привіт,  Ти  схуд.  
А  Ти  ще  тут
працюєш?  
Мене  пам"ятаєш?  
Ах  так.  Звісно,
знаєш.

-  Привіт.  Так.  
Я  тут.  
Я  звик.  Все  окей.
Не  стій
біля  дверей.

-  О,  Ти  ж  був..  
(  десь  колись)

-  Так..  так  
Озирнись!

-  Що?  А!  
світлофор...
Диви.  який
декор.

-  Ну  все.  Я  біжу.

-  А..  добре.  давай

-  Тримай...
ся  впадеш  ...
Давай  руку.  
Вставай.

-  ой.  ой.  
За-чекааай.  
Я  забула
сказати.
Тоді  ..  на  антракті.

-  Напишеш  вконтакті.

На  вулиці  холодно,  тихо.
Я  сонна,  вертаюсь  додому.
Між  небом  і  листям
прірва.
Замки  на  дверях  і  людях.
В  он-лайнах  і  твіттерах
 втіха.
Не  помітила,  зліва
хтось  нісся  зустрічною
п"яно.
Я  не  відскочила  вчасно.
Ти  саме  добіг  і  крикнув.
Запізно,  зарано.
Я  саме  побачила  в  
вікнах  тоноване  небо  
шматками  есе.
Ти  знаєш.  вконтакті
з  Тобою  за  руку
Нарешті
надіслано
все.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297928
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2011
автор: Harmonika