***

Я  в  серці  ті  пахощі  чую.
Вже.  Все-ще.  Навіки.
Цілую  твої  я  повіки,
Украдені  долею-болем.
Слова  –недоріки.
І  докір  собі  за  мовчання.
Ти  пахнеш  весною,
А  я  життєдайним  (стражда)нням.
І  я  ще  так  добре  все  чую.
З  тобою  ж.
Цілую  твої  я  печалі,
Свої  ж  залишаю  на  потім  –  
Усе  як  у  казці,  лише  ідеали
З  життям  перебрали.
Цілую  свої  я  примари
Такі  вже  реальні.  До  сліз.
І  слизько  –  з  тобою  упали
На  дно,  де  немає  надій.
Я  чую  тебе  ще  так  ясно.
Колись  ти  погаснеш?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297715
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2011
автор: Діана Буцко