(Переклад ,автор російського тексту Зирянов Михайло)
Місто моє, ти неначе перлина, що омивають хвилі Дніпра,
Символ надії, зоря України, символ свободи, любові й добра.
Гості та мешканці Дніпропетровська, даром Господнім вшановані ви,
Променем щирим яскравого сонця, блиском Дніпра і красою весни.
Живи ,мужній і розквітай, мій красень на Дніпрі.
Працюй народ і спочивай, ідучи до мети.
Будь щирим, Бога поважай, вже досить жить в імлі.
А коли в серці буде рай, то буде й на Землі.
Скільки з тобою ми лиха здолали, зморені болем від кайданів,
Але від мук витриваліші стали, не віддаючи Дніпра берегів.
Місто, ти – мати, й любов материнська нас поєднала з тобою навік.
Велич вітчизни, міць українців, мирне натхнення та простір доріг.
Живи ,мужній і розквітай, мій красень на Дніпрі.
Працюй народ і спочивай, ідучи до мети.
Будь щирим, Бога поважай, вже досить жить в імлі.
А коли в серці буде рай, то буде й на Землі.
Вечір блакитний і Дніпропетровська світять рясні над рікою вогні.
Сяють вони для людей безвідмовно, й відображається місяць в воді.
Ходять усюди закохані пари. рік промайне, наче травень життя :
Гомін пташиний, відлуння гітари, парки й сади , - справді райське буття.
Живи ,мужній і розквітай, мій красень на Дніпрі.
Працюй народ і спочивай, ідучи до мети.
Будь щирим, Бога поважай, вже досить жить в імлі.
А коли в серці буде рай, то буде й на Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297599
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2011
автор: НаталиЯ Зырянова