Ущент засохлими сльозами,
Та т́ерпким браком мудрих слів
Мене просочує ледь спів -
Ось так вмирає пізня осінь,
Як ватністю вушних тампонів,
Між нот блукає тишина,
І порятунком смак вина,
Теплом від льодяних законів,
І помарнілого вже листя,
Що не дождавшись полягло,
Та впалим тілом вкрило місто,
Хоч обіцялось їм тепло
Та тепла ковдра, наче тісто,
Надії ж вітром рознесло..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297509
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.12.2011
автор: M.E.(nachtigall)