О, як я хочу Землю обійняти…
Просто лягти у скошену траву
І грудочку землі у руку взяти,
Щоб зрозуміти, що живу в раю.
І що Земля, це рай посеред неба,
Він існував би, якби не гріхи,
А ми їх множимо, хоч і нема потреби,
Гріхи щодня і так у всі віки.
Нам Землю вже не вдасться зупинити,
Її відмити від страшних гріхів,
І рай земний не зможем відновити,
Щоб вибрати очищені шляхи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297368
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2011
автор: Віталій Назарук