Мої думки лягають на папір,
Мов те зерно, не вигріте на сонці,
Як бути їм серед скелястих гір,
Нагріти душу, як в своїй долонці.
Хотілося б до когось на поріг,
Стелитись тишею на добрім слові,
Чи чорнобривцями лягать до ніг
У щирій соловїній рідній мові.
Так хочеться летіти між дібров,
Чи проростати між житів у полі,
Та, як позбутися отих оков,
Що кимось там, призначилися долі.
Одні лиш запитання у цю мить,
Нема кому на них відповідати.
Прошу у Бога двері, ті відкрить,
Що я боюся їх для себе відкривати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297326
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2011
автор: Ольга Сільчук