Темно. Сумно. Тихо. Напевно
ще трохи – і буде зима.
Мокро. Холодно. Сонячно. Тепло.
На віях повиснув туман.
Залякані люди. Потерте взуття.
Листя хрупає кроками – сухо.
Так проситься, молить, благає життя
Остання причумлена холодом муха.
Ще бабине літо, та скоро Різдво.
О, запах жовтневих дощів!
Це небо стікає за комір з дахів
І з парасольок прищів.
В очах – сірість хмар, в руках – жовтість днів,
В них щось, невідоме всім іншим.
В передчутті чар, в передбаченні див
Додому крізь осінь йду пішки.
09.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297271
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Розбишака