родючими ґрунтами долонь засиплю небо,
пора мені відцвітати, ковтаючи щасливі квитки,-
паперові прапорці,
що іржавими спицями нишпорять в серці.
знайди себе там,
звільни місце покаліченому сумніву
й до кінцевої зупинки тримайся за поручні оголеними дротами.
перезимуй мої неврози на долівці,
закупореній поглядом зовсім невтішним,
ставлячи за мету мої очі...
зовсім не бачивши тієї мети,..
засипай небо родючістю не моїх долонь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297251
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Biryuza