Я була б тобі кохана жінка
Та, що возлюбила б над усе.
І подарувала б не обжинки,
А весну, яка любов несе!
Все б любов моя стерпіла вірна,
Вся б скорилась в радості - тобі.
Ця любов була така безмірна…
Нелюбов’ю ти стоптав її.
Квилить в весноквітті сумовито
Ніжна недоспівана любов.
Виповніла, наче стигле жито…
Й стята впала від людських обмов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297146
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Тетяна Луківська