Сьогодні вже зима, не віриться, геть зовсім,
Ще грудень своє біле військо не привів.
Роздягнені гілки. Довготривала осінь
Не вабить розмаїттям яскравих кольорів.
Похмурий, сірий день. Дощ крапає на шию.
Не осінь, не зима, ні снігу, ні тепла…
То мряка, то туман, а то сльоза накриє
Із хмари, що від вітру і досі не втекла.
Я пригадав роки, коли у листопаді,
На сьоме, по сніжку носили прапори.
Закутані в шарфи стояли на параді.
Нажаль, не повернути тодішньої пори.
Придумали якесь «глобальне потепління»
Забули що природа страждає від людей:
Брудних спітнілих рук, недбалості, невміння…
Немов живуть не вік – один єдиний день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297110
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Віктор Нагорний