***

Пісня  батьківська  стокрила
В  душу  зерня  заронила,
А  із  нього  –  диво  –  древо
Обіймає  віттям  небо.
Але  час  кладе  тавро.
Скоро  сохне  дерево,
Що  його  мій  рід  беріг,
Як  найбільший  оберіг!
Що  моя  душа  співає  –  
Найміцніший  корінь  має,
Бо  у  неї  так  давно
Батьком  зронено  зерно!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297104
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: без псевдоніму