ГІПОТЕЗА
Нестабільний час.Як більша швидкість руху,
То час життя повільніше іде.Та те – не те,
Бо час вимірюється у свідомості тривалістю його
У одиницях митей. При більшій швидкості руху
Життя у просторі - стискається сам простір більше.
При стабільному часі у миттях і відповідній швидкості
Переміщаються умить у іншу точку простору самого.
При безмежній швидкості у вимірі такому часу
За мить життя назад Всесвіт стиснеться аж до нуля,
А як вперед – розсіється в ніщо і вакуумом стане.
Слава Життю Вічного Часу, кожну мить Життя Якого
Генерується вибух світлої матерії Всесвіта з нуля!
Як одна частина генерує, то друга – поглинає,
Де у мить Його Життя темна матерія Всесвіту
Стискається аж до нуля в зворотнім часі.
В Абсолюті – вічність, бо взаємокомпенсація у дії.
Тому й існують дві форми сущого життя –
Реального і паралельного в зворотнім часі.
То ж у людини – дві складові свідомості й життя
У вічній боротьбі, антагонізмі. Як є еволюція добра,
То життя – у світлій формі, а як зла – у темній.
Безсмертя – одна світла, що темну поглинула.
Третій стан матерії – розширений бузмежно Всесвіт.
Таким чином, три матерії існують:
Світла матерія, яка у прийнятому русі часу;
Темна матерія – в зворотньому русі часу;
Нульова матерія – вакуум, де рух і час в нулі.
Темна матерія – генератору енергії сировина,
Нульова – нейтральна, без втручання у світ паралельний.
Слава Всевишньому, Диханню Його з частотою
Генерації світлих Всесвітів і поглинанню темних,
Ніби мембрана з ефектом виключателя,
Перетворюючи стислу до нуля темну матерію
У світлу великими вибухами Всесвітів реальних!
Темна і світла матерії в гравітації співіснують,
У вихорах яких - діри, де чорні – світлу поглинають,
А білі – темну матерію у світлу продукують.
Діра – гравітаційний вихор світу, смерч його.
Як імпульсно смерч крутити, втягувати, стискати,
То при співпаданні частот власних коливань
Стиснутого (критична густина) і імпульсів закрутки –
Резонанс, вибух (Великий вибух) і точно буде щось.
Світлому і темному Всесвітам одне і те ж дано.
Продукція свідомості (не розуму), еволюція її – утопія,
Бо свідомість – Бога, матерія – науки, та те вже інше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296824
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Володимир Кондратик