Забудь мене! Забудь мене! Забудь!!!
Я ненавиджу! Віриш, невдахо?!
Розливаю слова, ніби ртуть…
Посилаю тебе тричі на *уй !
Не любов! Не любов! Не люблю!
Марні спроби з життя тебе стерти..
Задихаюсь від болю. Терплю.
І ховаюся, щоб не помер(ти).
Не пробачу! Ніколи! Ніколи!!!
Скільки болю мені ти завдав!
Закохатись у себе дозволив,
Але сам – жодну мить не кохав!
Помиляєшся… Ти помиляєшся.
Не зійшовся на тобі світ клином!….
Іронічно в душі посміхаєшся….
Бо вже вкотре тебе я покинула.
P.S. Сумую і плачу….
Та знову пробачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296812
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Svetok