Хотів для своїх рідних щастя,
Хотів, щоб голод не чіпав,
Щоб втихли політичні страсті,
Щоб стрій насильницький пропав.
Він впертим був і просто чесним.
В куточку правду не шептав,
А знав, що треба її нести
Із шумом до читацьких лав
Смертельно хворим в свому ліжку
Редагував диявольський роман
Хоч знав - не пропускають книжку.
Фантастику і правду - не обман.
А знаєш, що за слово мовив
Митець у смерті переддень?
Почула жінка чітко: "Больно."
Помер, та слава не помре.
Він мусить знати на тім світі,
Що праця була не дарма
Нехай йому там сонце світить.
Надіюсь, болю там нема.
28.11.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296799
Рубрика: Присвячення
дата надходження 29.11.2011
автор: Jonny Evilko