Лишилась сама на дорозі,
Де справа і зліва хрести.
Забути його ти не в змозі,
Тому хочеш просто піти.
Тебе супроводжують тіні,
Що також блукають одні.
Ти їх королева віднині,
Вони – вірні слуги твої.
Самотньою бути нелегко,
Тому до Диявола йдеш
Кривавою стежкою в пекло.
Та шлях цей оманливий теж.
Тебе там ніхто не полюбить:
Кохання живе на землі.
А темрява душу загубить.
Лиш світло врятує її,
Що в серці чиємусь палає.
Проте, не зігрієшся ним,
Дарма він на когось чекає,
Бо ти вже домовилась з тим,
Хто щастя примарне дарує
Тут в обмін твоєї душі.
Благаю, готесо, подумай,
З укладенням ти не спіши
Такої угоди страшної!
Ось тільки назад озирнись:
Можливо стежиною тою,
Якою пройшла ти колись,
З метою тебе відшукати
Хтось також іде крізь пітьму,
Не душу твою щоб забрати,
А щоби віддати свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296772
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Sleepwalker