І де ті сльози? Де вони прокляті?!
Душа болить... а їх усе нема.
І в серце біль, печаль, журба упяті
Сидять й снують, а де ж оця сльоза?..
Болить душа, та що мені із того
Сама і винна - все отак ношу.
Навколо кришуть світ собі невтомно,
Я хочу все сказати, та мовчу.
Ні слів, ні сліз не випущу із серця,
Лише холодний погляд де-не-де.
І так холо́дно в серці, все на черство,
Сама не відаю що часом вже роблю.
Одне терпіння, лиш одна надія
Що з хмар нарешті дочекаюся дощу.
Я так чекаю - це вже майже мрія,
Як буде дощ - наплачусь досхочу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296755
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Наталька)))