Здригнула буйних змін судома
всіх заклопотаних містян.
Де знайдеш гибель – невідомо,
а де – оновлення життя.
Минула ніч, як мить остання;
розвіє кава сни чудні.
Виходимо на полювання
на витріщак
із власних нір.
Скорилась правда під законом
і воля дивиться з-за ґрат.
В цих джунглях залізобетонних
сьогодні – жертва, завтра – кат.
Нам ближче стати-б до престолу
і ухопити ласий шмат.
Та всі крокуємо по колу –
широкий сірий двір.
Тюрма.
Чи це загибель – невідомо,
а чи оновлення людей.
Стискає вогняна судома
і нерви, й м’язи кожен день.
листопад 2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296721
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.11.2011
автор: Ігор Бринцев