Напевно це сон
тютюновий дим, що тисне на скроні,
а зірки ніби тануть,
щоб розчинитись в мільйоні
нудних і буденних речей.
І вже зима
прикладає траурну вуаль
до моїх очей.
І тютюновий дим, і склянка води,
Сама, знову сама.
Однаково звучать чарльстон,
твоє «нажаль»,
моє «не йди».
Напевно це сон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296534
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2011
автор: cold__wave