Ще з дитинства , пам’ятаю ,
Вишиту сорочку маю,
Кольори палкі й гарячі,
Щоб побачили незрячі.
Кольорова вишиванка,
Материнська колисанка,
І уся моя родина
Україна…Україна.
Сни в дитинства кольорові,
Серце щире пурпурове
І весь світ неначе сонце
На малесенькій долоньці.
Одягну й тобі, синочку,
Білу вишиту сорочку,
Щоб ти знав , маленький, змалку
Українську вишиванку.
Вишиванка-вишиванка
Для Марічки та Степанка,
Для Надійки та Іванка
І маленького Богданка!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296041
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2011
автор: без псевдоніму