Вже осінь на поріг ступає сумно.
Дощами-сльозами вмива моє лице.
Так серце розривається безшумно.
Ти знайдеш,що сказать мені на це.
То осінь мого світу, мого дому,
чому така тяжка вона мені?
Я розливаю через вінця втому,
на вулиці запилено-сумні...
Звільни у вічній пристрасті вітрила.
Це те,чого просила небеса!
Коли вони дарують білі крила.
Міняй назавжди.Тут твоя краса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296036
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2011
автор: Дана Токарчук