Одна біда відходить
а тут вже інша на порозі,
отак життя проходить
надія є, що щастя вже в дорозі.
Тону я в цьому океані
іду повільно так на дно,
сиджу, і тихо плачу на дивані
і погляд пустий, спрямований в вікно.
Помилятися не так вже страшно
все проходить і міняється
страшніше не визнавати помилки
і бачити як життя зі злом зливається.
Як важко розібратися в собі
я для себе найкращий друг і ворог,
і до кінця життя буду нести це в собі
бо себе я ненавиджу, і собі я сам і дорог.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295830
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2011
автор: oleg lytvin