Я татуюванням на душі твоє ім'я вибила
Ти знаєш, можливо я трохи схибила
Треба було на шкірі, щоб потім вивести
Кислотою сліз власних намертво викреслити
Ти тавро – на серці, шрам на еластичній тканині
І болить воно в мене щодня по годині
Та біль не звичайна, гостра як бритва
Ніби між капілярами точиться битва
Ти як павук зі своїм павутинням
Заліз мені у сонячне сплетіння
І там ти будеш жити навіть дуже довго
Бо клімат хороший – там тепло і вогко…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295707
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2011
автор: Анна Пірус