Віддав усе, чого хотіло.
І не картаю в тім себе.
Тоді – відстань. І щоб не сміло
Торкатися тепер мене.
Твоєю сповнився пихою,
Хитлява суть б'є через край,
Її між іншими й собою
Діли, про мене - забувай!
Ще лине грюкіт бочконосів,
Відлуння по Майдану йде.
Та з мене досить, досить, досить!
Іди собі, не муч мене…
Я відробив своє. Втомився.
Життя, не каламуть душі!
Я в тиху заводь віддалився,
А ти живи, шуми собі.
Та все ж болючі перекати
Покою не дають мені.
Слова, як гвардії солдати,
Вплітаються в вірші мої.
Я вже на слух тебе сприймаю,
Вже йду навстріч тобі, життя!
А тиху заводь залишаю
Тим, хто не хоче вороття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295682
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.11.2011
автор: Г. Король