Залишіть мене самого на мить –
Я заповню собою весь світ.
І прощальних промов мене ви не вчіть –
Все одно я скажу не так.
Бо так я не вмію, а вмію не так.
І зроблю усе так, як я.
Світ заплідню увесь і народжу весь світ –
Косооке кумедне маля.
Щось розбурхало сон на верхівці сосни,
Не радій, ти тут ні до чого.
Білки люблять об землю трощить мої сни,
Щоб з уламків складати нового.
Люблять гризти горіхи й жбурляти униз
Шкаралупи й дряпучі шишки.
І збираю світи зі слідами зубів
У веселі діряві мішки.
07.08.2000
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295537
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.11.2011
автор: Розбишака