Якщо станеш спиною до сонця,
Побачиш лиш тінь свою.
Подивися на вранішні роси,
І побачиш слово – люблю.
Вдень сьогодні доволі спекотно,
Я ховаюсь в тіні дерев.
Наче з ними, та все ж самотня.
Зі мною лиш сонце-лев.
Обернися. Ти бачиш? Зорі!
Уже вечір, уже смеркає.
Засинає весь світ просторий...
А я зникла, мене немає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=29547
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.06.2007
автор: ammonia