Чому так солодко мені в твоїх обіймах,
Чому самітньо на душі, коли зникаєш ти,
Чому так гарячо мені в любовних ритмах
І тоді, коли складаєш про кохання рими?
Чому невтішно , як вітер зриває листя,
І тоді, коли йдуть холодні дощі невпинно,
Чому так добре, коли бродимо вдвох містом
Рука в руці, хоча й вітер штовхає нас в спину?
Бо коли кохаєш ти, то не помічаєш,
Що робиться навколо тебе і що навкруги,
Ти поганого не побачиш, бо літаєш,
Метеликом чи тою пташкою у вишині.
Ти тепло в своїй душі й щастя відчуваєш,
А в серці, незрівнянну гармонію кохання,
Кохання, від якого в небеса зринаєш,
Забуваючи , що замість крил, живі ще рани.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.11.2011
автор: Макієвська Наталія Є.