Пробач мене за запитання,
Безглуздістю від нього тхнуло.
Не так я висловив думок те протікання,
А слово вже злетіло... його мов вітром здуло.
Пробач... я не хотів... але від тебе ані слова,
Пробач... та мозок переповнений думками.
Я б вирвав з пам'яті, якби сторінка паперова,
Та варіант не той... і не спалити сірниками.
Знаю що буде слід... залишиться в душі твоїй,
Вона болітиме, хоч не почуть мені той плач.
До тла б спалив, якби це був лише сувій...
Та це не так... щиро прошу тебе Пробач...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=295346
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.11.2011
автор: fuko`